Геннадій Друзенко

Геннадій Друзенко

Український правник, політолог, публіцист, перекладач. Експертна сфера — питання конституціоналізму, європейської інтеграції та релігійної свободи.

Від 18 червня 2014 р. — Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики.

У 2008 - отримав LL.M. з європейського права в Університеті Абердину (Великобританія), Фулбратівський науковець у Міжнародному Центрі Вудро Вільсона (Вашингтон) у 2009-10 роках, запрошений дослідник в Інституті міжнародного порівняльного права Макса Планка (Гайдельберґ, Німеччина) у 2010 році.

У 2001-2004 роках був одним з керівників Центру європейського та порівняльного права Міністерства юстиції України.

У 2004-2010 роках (з перервою на навчання) - віце-президент Інституту європейської інтеграції в м. Жешув (Польща).

У 2010-11 роках очолював секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції.

Співавтор Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС (2004 р.), один з авторів та головний редактор перекладу установчих договорів ЄС українською мовою.

Співзасновник Української Резервної Армії - http://urarmy.org

Неділя, 18 вересня 2016 17:36

Євроколонізація

Коли ми на переломі століть починали євроінтеграцію важко було уявити, що за 15 років, після двох майданів та на тлі війни проти російської агресії на Донбасі, в яких свобода кожного з нас та незалежність нашої держави так рясно полита кров'ю кращих синів і дочок цієї землі, - що ця євроінтеграція виродиться у відверту євроколонізацію України.

Понеділок, 13 червня 2016 17:28

Саморуйнівна демократія

Українська трагедія останніх років змушує замислитись над саморуйнацією представницької демократії, в основі якої лежать три аксіоми:
1) влада належить народу (=громадянам),
2) народ реалізує свою владу через вибори, обираючи органи влади;
3) всі громадяни мають однакові політичні права (один громадянин = один голос)

Оскільки в Україні громадянство отримали АВТОМАТИЧНО усі громадяни СРСР, які на час проголошення незалежності проживали на території УРСР, демократична форма правління в конкретно-українських реаліях означає, що людина, яка захищала суверенітет України і проливала свою і ворога кров за її незалежність, має ті самі політичні права, що й ті, хто вважає Україну історичним непорозумінням і мріє про повернення "русского мира" на українські землі.

Вівторок, 17 травня 2016 19:27

Герої чи злочинці?

На фото медики-добровольці #‎ПДМШ, які наразі працюють у місцях тимчасової дислокації військових частин, які задіяні у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Якщо перекласти з бюрократичної мови на людську, то на фото медики-герої, які рятують життя і здоров'я наших воїнів, що захищають нас від агресії "русского мира". Так будь-який притомній людині підказує серце і здоровий глузд.

Солдати рятують батьківщину від агресії ворога, захищаючи нас з вами. Медики - рятують життя наших солдат та піклуються про їхнє здоров'я. Піклуються добровольно, нерідко коштом власної відпустки, вкладаючи всі знання і душу у своє служіння. Значить ці медики герої.

Середа, 20 квітня 2016 11:43

Агонія чи перейми?

Чи є в України можливість позбутися прокляття вибору між поганим і ще гіршим конституційним устроєм.

Остання політична криза оголила усі внутрішні суперечності архітектури влади в Україні. Аби сформувати нову коаліцію, а не йти на дострокові вибори, народні депутати вчергове буквально витерли ноги об Основний закон: позбавили мандатів Фірсова та Томенка за відсутності закону, на підставі якого мали б забирати депутатський мандат у тих, хто залишив рідну фракцію і на який прямо посилається остання частина ст. 81 Конституції України, "прикупили" до БПП забраклих для створення коаліції депутатів, які, так само як Фірсов і Томенко, залишили рідні депутатські фракції, "пакетно" звільнили Яценюка, призначили на посаду прем’єр-міністра Гройсмана та ще й скасували постанову ВР про визнання незадовільною діяльності минулого уряду. І це далеко не повний перелік процедурних порушень основного закону.

Спостерігаючи за українською політикою, може скластися враження, що ми постійно перебуваємо в стані перманентної кризи, яка то загострюється, то спадає. Фактично рух відбувається по колу, в центрі якого – кланово-олігархічна система, яка руйнує державу, а суспільству не дає розвиватись.

Приклад останньої політичної кризи лише підтверджує цей стан речей, і він, на жаль, не змінився після звільнення прем’єра Арсенія Яценюка.

Як нам вирватись із цього замкнутого кола?

Говоримо з громадським діячем, керівником Першого добровольчого шпиталю ім. Пирогова, членом ради ГО "Конституційний конвент" Геннадієм ДРУЗЕНКОМ.

Субота, 09 квітня 2016 08:21

Нові лицарі України: хто вони?

Лицарство відрізняється від буржуазії тим, що вірить: кількість грошей у гаманці не є тою лінійкою, якою можна безпомилково виміряти успішність прожитого життя. Лицарі не заробляють - вони служать. Тому замість будувати торгівельні центри вони зводять величні собори в центрі свого життя.

Вчора ми з Данило Яневський в програмі Life Код говорили про сучасних лицарів Ураїни. Давно не отримував такого задоволення від ефіру. Попри зануреність країни і суспільства в обсмоктування офшорного скандалу та урядової кризи, нам вдалося перевести софіти телеканалу Zik з політичних лузерів на справжніх героїв.

Хто вчора не дивився, маєте шанс відволіктися від обговорення політичних фекалій і послухати про справжніх лицарів сучасної України. А доки в України є справжні лицарі, її не здолати.

Дякую Даниил Яневский та його чудовій команді Victoria Tovstenko таIvanka Openko за чудовий вечір в їхній компанії.

Результати голосування свідчать, що щось кардинально не так насамперед у "Європейському королівстві".

Здавалося б, відповідь на винесене у заголовок запитання лежить на поверхні: Україні та українцям. Але насправді ця відповідь така ж поверхова, як і невірна. Голландці вчора дали гучного ляпасу насамперед Брюсселю, власному уряду та європейській демократії як такій. Спробую пояснити чому.

Ірландська модель конституційної реформи, яка враховує інтереси політичного класу, але запобігає їхньому домінуванню, варта усілякого вивчення та застосування в Україні. Ми маємо з одного боку, розірвати порочне коло недовіри між суспільством та політичними проводом країни, а з іншого уникнути романтизму "конституційних народників"

Четвер, 24 березня 2016 15:10

Чому я повернувся в Україну?

Вісім років тому виходило на фінішну пряму моє навчання в Шотландії - країні, в яку я закохався усім серцем. Що там казати, досі вважаю Едінбург "найбільш моїм" містом на світі [а помандрував я чимало].

Тоді Шотландія, яка готувалась до референдуму про незалежність, пропонувала випускникам місцевих університетів залишатися і розбудовувати цю чудову країну. Було спокусливо: чудовий клімат [не виношу спеку], фантастичні краєвиди, трепетне ставлення до культурної спадщини, до болю знайома історія "співтворця чужої імперії", кілти, які чимось нагадували вишиванки, і віскі, яке в перекладі означало "вода життя" - так само, як і наша "оковита".

Тільки я повернувся. І хоча люблю Шотландію так само як і раніше, жодного разу не пошкодував, що повернувся у розруху, свавілля, шахрайство та інші "принади" України. Тепер знаю чому: не можна стати щасливим, придбавши "садок вишневий біля хати", виплеканий чужою любов'ю і чужою працею - для щастя слід створити свій власний, як би тяжко це не було і якою б безперспективною не здавалася ця задача.

Все, чого нам наразі бракує, - це лише взаємної довіри і віри в самих себе. Карму можна розчистити, як земельну ділянку від каміння та бур'янів, - від неї не можна втекти в образі космополіта-технократа.

Друзі та знайомі кличуть взяти участь в акціях на підтримку Надії Савченко, що відбудуться цього вікенду.

Я довго думав - не піду. І от чому.

Участь в таких акціях - намагання купити індульгенцію у власної совісті. Будь-яка твереза людина розуміє, що Путіну глибоко наплювати на будь-які публічні акції на захист Надії Савченко. Людину, що витерла ноги о статут ООН і постійно зухвало порушує засадничі права людини, яка відповідальна за смерть Литвиненка, Магницького, Нємцова і тисячі і тисяч інших, точно не зупинить пікет перед російським консульством, як втім і резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Європарламенту чи ПАРЄ.

Слід визнати, що наразі ми безсилі допомогти Надії. Ми навіть не можемо запропонувати відсидіти замість неї, як колись Микола Лукаш запропонував відсидіти замість Дзюби. Залишається хіба що молитись...

Але ми можемо і мусимо ще раз замислитись, кого ми обрали очільником нашої держави в цей трагічний час. Надія Савченко платить здоров’ям і можливо заплатить власним життям за наш з вами вибір.

Бо якщо б ми не помилились 2014-го, українські спецпризначенці давно б привезли до Києва Медведчука (а не Корбана чи Краснова), український суд засудив би його до довічного - і вже Кремль ламав би голову, як обміняти Савченко на путінського кума.

Але за президента Порошенка Медведчук (як, до речі, і Плотницький та Захарченко) - за столом перемовин у Мінську, а Надія Савченко - помирає у російській в’язниці...

P.S. Хтось може нашому англомовному президенту і за сумісництвом верховному головнокомандувачу повісити в кабінеті цитату з Черчиля, яка має бути провідною зорею у стосунках з Кремлем: "From what I have seen of our Russian friends and Allies during the war, I am convinced that there is nothing they admire so much as strength, and there is nothing for which they have less respect than weakness, especially military weakness."?!?!?!?!

Актуальні матеріали

Треба рятувати не шкільні стіни, а дітей, які залишаються без майбутнього

Відомий сумський громадський діяч, медіа експерт, колишній депутат Сумської міськради Олександр Хоруженко тепер займається просуванням адміністративно-територіальної реформи на Сумщині. Про те, як створюються нові об’єднані громади, про перешкоди на цьому шляху і про те, як все буде далі, він розповів…

Переживаю за новую волну...

Сергій Лещенко написал пост о важности антикоррупционной деятельности, что готов к проверкам НАБУ, что временно складывает полномочия члена правления ДА и т.д. Прекрасное, смелое решение. Нюанс в том, что большая часть истории про квартиру - это не про закон. А…

Нулевая толерантность к коррупции: у каждого свой ноль

Нулевая толерантность к коррупции имеет разные значения. Где-то почти ноль, где-то практически ноль, где-то совсем не ноль, но в уме все-таки ноль... Такая формула сложной украинской антикоррупционной действительности. В последнее время все острее чувствую надвигающуюся тьму антикоррупционного морального релятивизма. -…

Євроколонізація

Коли ми на переломі століть починали євроінтеграцію важко було уявити, що за 15 років, після двох майданів та на тлі війни проти російської агресії на Донбасі, в яких свобода кожного з нас та незалежність нашої держави так рясно полита кров'ю…

Путин - это Бог россиян

Можно смело сказать, что Путин - это Бог россиян. Он решат все их большие и малые проблемы, отвечает на все их жизненно важные вопросы. Они гордятся им и рассказывают всему миру, что Путин "стал с колен" и теперь их очередь…

Мы действующий муляж государства

Бывают правящие элиты, а бывают правящие верхушки. Между ними большая разница: элиты правят потому что они умные, а верхушки потому что народ тупой. В США — правящие элиты. Существует договор между ними и населением. Последнему положен домик из гипсокартона, пикап…

Политический лидер интересуется людьми

Политический лидер интересуется людьми. Это в первую очередь. Ему действительно интересно чем живут его избиратели во всем их многообразии. Он с ними знакомится лично, спрашивает обратную связь, мнение. Ищет для этого возможность. Политик интересуется как зовут его избирателей и запоминает…

Це якось не комільфо

“Якось важко собі уявляю Черчіля, що купує собі дім в центрі Лондона під час війни...” (c) Gennadiy Druzenko. Навіть якщо ідеальний ринок і на легальні доходи. Це якось не комільфо. Це - перший рівень проблеми. Це не заздрість, не протест…